служба членкинь
Жіночої Військової Підготовки
в Варшавському Повстанн

Яніна Oттo (на дівочому прізвищу Камінська) псевдонім “Марта”
11 VI 1913 - 10 VI 2016
Ланцюгова, радіостанція при Д Delegатурі Уряду на Край
Народилася у Варшаві та була дочкою чиновника Міністерства закордонних справ. Перед війною входила до Призначення Військової Служби Жінок, де брала участь у літніх таборах в Істебній, зокрема навчаючись кататися на лижах. У вересні 1939 року записалася до допомоги скауток у будівлі YMCA на площі Трьох Хрестів, її служба полягала, зокрема, в перенесенні перев’язувальних матеріалів на Черняків.
Її конспіративна діяльність розпочалася з Малого Саботажу, таких як наклеювання плакатів і малювання на стінах символів Польщі, що бореться. Вона входила до створених у 1940 році Жіночих Патрулів Мінерів під командуванням Зофії Франіо псевдонім “Доктор”. В період окупації мешкала з батьками на вулиці Литовській, поруч з будівлею Ґестапо. Вона використала цей факт, щоб у квартирі створити контактний пункт та передавально-прийомну радіостанцію.
Під час повстання перебувала на вулиці Круча разом із Стефаном Корбонським, тимчасовим делегатом Уряду на Край та його дружиною Зофією, при радіостанції, яка забезпечувала контакт Делегації і Командування АК з Лондоном. Протягом всього часу Повстання Яніна була відправлена з повідомленнями, а пізніше її також навчили шифрувати та розшифровувати депеші. Після закінчення повстання вийшла з міста разом із цивільним населенням. За допомогою зустрічного залізничника, переодягнена в медсестру, втекла з транспорту.


Зв'язок (телеграфістки)
Навчання інструкторок зв’язку Політичної Військової Країни проводилося на курсах телеграфістки.
Курси були організовані спільно Міністерством Військових Справ та Міністерством Пошт і Телеграфів. Тривалість навчання становила 10 місяців і була розділена на 4 навчальні періоди. Протягом навчання слухачки отримували знання і навички з 22 предметів, на які загалом було відведено 1680 годин. У великій більшості вони були спеціалізовані. Окрім таких, як: наука про електрику, енциклопедія телетехніки, правила служби телеграфного руху, з’явилися нові, властиві для навчання телеграфісток. До них належали: вправи з телеграфування на апаратах юза та листуванням юзом, стукалкою та азбукою Морзе на шкільній мережі; вправи на апаратах Морзе; вправи з телеграфування стукалками; пошта і адміністрація; державні правила телеграфного і телефонного руху, національні та міжнародні. Однозначно найбільше, бо аж 33% загальної кількості годин, було відведено на практичну роботу на пристроях. Метою навчання у роботі з апаратами Морзе було володіння та вправне відправлення від 60 до 90 символів на хвилину, в той час як вправи з телеграфування стукалками – передача телеграм на слух, зі швидкістю від 60 до 100 літер на хвилину.
Курс жіночого допоміжного персоналу був надзвичайним явищем у військовій освіті Другої Речі Посполитої, але також зв’язок, як ні один інший напрямок, був належним для таких заходів. Жінки могли займати в ньому різні посади як у мирний, так і воєнний час. Вони поповнили кадри поштових і телеграфних установ по всій Польщі. Популярність цього курсу перевищила очікування його організаторів.

Радіостанції у повстанні
Коли 1 серпня 1944 року настав час «W», не всі дії були повністю організовані. Радіостанція, яка мала дістатися до Головного штабу АК на Волі, застрягла у Середмісті, подібно до іншої радіостанції, званої «Блискавка», сконструйованої в Ченстохові Антонієм Зебіком. Першу ніч боїв вона стояла на вулиці Велика. Людина, яка її там сховала, загинула за кілька хвилин на вулиці Маршалковській. Коли її нарешті знайшли, виявилося, що вона намокла, і її потрібно було розібрати, висушити і зібрати знову – це зайняло майже тиждень. Через це в аварійному режимі з частин, знайдених у зайнятій повстанцями будівлі Головної пошти, була збудована нова радіостанція «Буря», яка перший сигнал передала вже вночі з 3 на 4 серпня на хвилі 52,1 метра. «Блискавка» була запущена 8 серпня на хвилі 32,8 метра. Вона стала першою в історії мовною радіостанцією, що транслювала безпосередньо з поля бою. Через неї транслювалися програми, підготовлені відповідним підрозділом Армії Крайової та Польським Радіо.
Під час Варшавського повстання працювали радіостанції «Ядвіга», «Ядвіга 1», «Ядвіга 4». Найдовше функціонувала «Ядвіга 4». Вона з’являється в робочих щоденниках лондонських станцій 10 серпня і працює з невеликими перервами до 5 жовтня. З іншого боку, «Ядвіга 1» розпочала роботу 2 серпня і працювала зі значними перервами до 30 вересня. Крайова Рада Міністрів встановила зв’язок з Лондоном за допомогою Стефана Корбо́нського. З 1 серпня Корбонський намагався встановити зв’язок з урядом з квартири на вул. Маршалковській, але це вдалося зробити лише 3 серпня. Потім він разом з обслугою радіостанції переїхав на вул. Круча 7, а приблизно 13 серпня – до будівлі Політехніки на вул. Наоковського.