служба членкинь
Жіночої Військової Підготовки
в Варшавському Повстанні
м-р Ванда Гертц пс. «Казік», «Лєна»
13 IV 1896 - 10 III 1958
Майор Війська Польського, командир роти «Лена» («Диск») – групи «Радослав»
Її батько Ян був учасником січневого повстання. З 1913 по 1915 рік вона працювала в таємному скаутингу. Після початку Першої світової війни вступила до Польських легіонів, де служила в чоловічому вбранні під ім’ям Казимира Жуховича. У вересні 1916 року була відправлена в Польську Військову Організацію, де організувала Жіночий відділ ПВО у Варшаві. У березні 1922 року звільнена з армії. Зайнялася організацією Придатності Жінок до Військової Оборони Країни. Брала участь у обороні Варшави у вересні 1939 року. У листопаді цього ж року вступила до СПЗ-ЗВЗ-АК. У травні 1942 року обійняла посаду комендантки відділу Диверсії та Саботажу Жінок („ДіСК”). Брала участь у Варшавському повстанні в згрупуванні „Радослав”. Після припинення повстання перебувала в полоні. Була коменданткою всіх жінок-військовополонених. Навесні 1945 року спочатку потрапила до Англії, потім до окупованої Німеччини виконувала обов’язки інспекторки Відділів Жінок АК. Після демобілізації залишилася в Лондоні. Померла там же 10 березня 1958 року, а її прах був перевезений до Польщі, де вона похована на Військовому цвинтарі на Поважках. Була нагороджена Крестом Великого Імператорського Ордена Польської Військової Доблесті, Крестом Незалежності з Мечами, Крестом Віртуті Мілітарі V класу та Крестом Полонія Реститута (посмертно).
Коріння PWK
Першою жіночою військовою формацією була Добровільна Жіноча Ліга (OLK), заснована вже у листопаді 1918 року у Львові під командуванням полковника Александри Загурської. Жінки-добровольці виконували службу вартових і зв’язку, також брали участь безпосередньо в боях, демонструючи свою відвагу. Наступні жіночі підрозділи було сформовано у Вільні, Познані, Варшаві та Кракові. Колишнім легіонеркам вдалося отримати військову освіту у Школах Підхорунжих (прим. сучасне звання Старший прапорщик). Незважаючи на формальне розформування OLK після закінчення польсько-більшовицької війни, діяльність жінок на користь оборони Польщі не припинилася. 16-17 грудня 1921 року в Познані відбувся з’їзд офіцерів OLK під керівництвом капітана Висоулух-Завадської, на якому обговорювалися перспективи навчання та сформульовано концепцію подальшої роботи з підготовки жінок до оборони країни. У 1922 році було створено Громадський Комітет Підготовки Жінок до Оборони Країни, який об’єднав різні жіночі організації. Почалося формування військових підготовчих загонів для жінок, а з 1925 року – загонів на базі середніх шкіл. У 1927 році при Державному Урядовому Управлінні Фізичного Виховання та Військової Підготовки було створено самостійний Відділ Фізичного Виховання та Військової Підготовки Жінок, керівництвом якого займалася поручик Марія Вітек. З цього моменту, маючи фінансові ресурси і правове забезпечення, жіночі організації могли повноцінно розвиватися. Була побудована організаційна структура по всій країні, створені Регіональні Команди та підпорядковані їм структури.
Відділ DiSK
У квітні 1942 року Ванда “Лена” Герц отримала наказ від коменданта Зв’язку Відплати Головного Командування Армії Крайової створити жіночий відділ для диверсійно-саботажних завдань. Спочатку він отримав назву DISK, абревіатура від слів “диверсія і саботаж жінок”, з часом змінив назву на DYSK. До командування “Лена” відібрала кілька досвідчених знайомих, відомих їй ще з POW та PWK, які керували командами: мінно-вибуховою, саботажною, зв’язковою і бойовою розвідкою. Завербованих жінок спочатку відправляли на тримісячне спеціалізоване навчання, а потім на річну жіночу підхорунжівку. Саботажна діяльність DYSK полягала в руйнуванні рейок і поїздів, що йшли на східний фронт, підриві мостів і залізничних переїздів, знищенні телефонних ліній та руйнуванні машин на німецьких заводах. Найвідоміші з акцій це, зокрема, підрив залізничних рейок під Дебліном і Радомом в рамках акції “Залізнична відплата” 16 листопада 1942 року чи участь в акції Вілянув і атаці на Кепу Латошкову 26 вересня 1943 року. Вибухові матеріали виробляли членкині відділу хімії. Окрім диверсійної діяльності та розвідки, жінки DYSK проводили акцію з ліквідації агенток і донощиків гестапо. Тричі були присутні при прийомі десантників “тихотемних”. У червні 1944 року відділ завершив розвідувально-диверсійну діяльність і почав працювати над виробництвом зброї. У годину W (година початку Варшавського повстання) відділ “Лени” прибув на завод Telefunken по вулиці Мірецького на Волі. 40 добровольців займалися канцелярською роботою, обслуговуванням телефонної станції, а також освітленням місць десанту вночі та їх прийомом. На час Повстання DYSK було включено до організації “Радослава” як рота “Лена”, а її члени виконували допоміжні завдання, проходячи весь бойовий шлях З’єднання.
Після війни Ванда Герц оцінила кількість жінок і дівчат, які воювали у відділі, у 130 осіб.
